Наркотические вещества Новочебоксарск A-PVP КОКАИН Гашиш Меф Марихуана

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Итак, началась эта история с того, что я, как и обычно, кутил с друзьями на скамейке во дворе. Вдруг к нам подбежал этот тип, который всегда торговал закладками. Я тихонько его позвал и спросил, не хочет ли он сделать нам приятное и продать нам амфетамин. Он согласился, и мы решили встретиться вечером в подъезде.

Сказано - сделано! Я с друзьями собрали все свои накопления и пошли к этому наркоторговцу. Деньги были у нас немного, поэтому мы купили всего два пакетика амфетамина. Хотя, конечно, было бы намного лучше, если бы у нас было больше денег и мы могли купить больше. Но, как говорят, "на что хватает, на то и крутится".

Мы положили пакетики с амфетамином в карманы и пошли каждый своей дорогой. Я решил отправиться к себе домой и позаботиться о том, чтобы никто из соседей не присмотрелся к тому, что я делаю. Ведь я знал, что это все запрещено и незаконно, да и соседи вечно зануды, никогда ни за что не пропустят. Но это не остановило меня, ведь наше время настало!

Я закрыл дверь квартиры на ключ и быстро достал из кармана пакетик с амфетамином. Открыл его и насыпал немного кристаллов на стол. Затем, собрав все в одну кучу, аккуратно разделил на две части - для меня и для моего брата по несчастью. Чтобы не путаться, я взял пакетик и осторожно прячу его в карман.

Далее я достал из шкафа свою любимую колонку и включил громкую музыку. Ведь без музыки я не мог веселиться, даже если бы мне подарили самые крутые закладки. Музыка, братан, это самая важная часть моей жизни!

Началось самое интересное - я взял пакетик с амфетамином и уже собрался поднести его к носу. Но вдруг у меня возникла идея! Почему бы не сделать болтушку из амфетамина? Ведь так можно дольше наслаждаться его действием!

Я взял пакетик и начал размешивать амфетамин с эфедроном. Ведь болтушка - это смесь разных наркотиков, которые дают мощный заряд энергии и веселья. Я сделал все быстро и точно, чтобы не потерять ни одной крошечной кристаллика.

Теперь все было готово. Я выпил свою болтушку и почувствовал, как моя энергия начала бить ключом. Я почувствовал себя так, будто я готов покорить мир! С такой скоростью в жилу, братан, даже самый великий гопник позавидует.

А теперь самое веселое - время трэпить! Я включил трек своего любимого рэпера и начал танцевать, словно никто не видит. Забыл я о всем на свете - о проблемах, о скучной жизни, о всех негативных вещах, которые меня окружали. Я просто жил этим моментом и наслаждался каждой нотой, каждым движением.

Часы текли по фасту, и я испытывал все больший энтузиазм и восторг. Я чувствовал, что могу покорить весь мир! Но к сожалению, хорошее время не бывает вечным. Я сел на стул, выпил стакан воды и почувствовал, как мое сердце успокаивается, а дыхание становится ровным.

Вот так, братан, прошел мой вечер с амфетамином и громкой музыкой. Я почувствовал настоящую свободу и радость, ведь в тот момент я был правитель моего мира, где все происходило по моим правилам.